Питання усунення накладок (перетину меж) земельних ділянок, які виникли при перенесенні до Державного земельного кадастру, на сьогодні на законодавчому рівні врегульовано. Так, відповідно до пункту 4 Розділу VІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв’язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки, за згодою власника земельної ділянки, можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності на суміжні земельні ділянки.
Таким чином, для вирішення порушеного питання, громадянам, власникам земельних ділянок, або громадянину, за погодженням з суміжними землевласниками, необхідно виготовити відповідну документацію із землеустрою на основі якої будуть виправлені помилки, що внесені до Державного земельного кадастру.
Одночасно зауважимо, що накладка земельної ділянки не позбавляє права її власності, а тому права громадянина, що визначені статтею 14 Конституції України, право власності на землю гарантується.
Разом з тим, у разі недосягнення згоди між особами з приводу усунення технічних помилок, спір вирішується в судовому порядку. Так, відповідно до пункту 2 статті 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
