На початку 2018 року Кабінет Міністрів ініціював передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебували за межами населених пунктів, у комунальну власність ОТГ.
Тодішній голова уряду Володимир Гройсман гучно оголосив, що знайшов швидке рішення для завершення процесу передачі земель ОТГ вже до кінця 2018 року без внесення додаткових змін до законодавства.
Тоді на розгляді парламенту перебували кілька законопроектів, які передбачали доволі просту і логічну процедуру передачі державних земель місцевим громадам. Однак уряд не став шукати простих рішень для земельної децентралізації. У результаті історичний процес передачі земель у комунальну власність ОТГ стартував у лютому 2018 року на підставі розпорядження Кабінету Міністрів.
Багато фахівців застерігали уряд від подібних кроків, однак рішення було прийнято, а його виконання — доручено Держгеокадастру.
Земельна децентралізація-2018
Упродовж 2018−2019 років на виконання відповідного розпорядження уряду від 31 січня 2018 року 788 ОТГ «отримали» від головних управлінь Держгеокадастру у комунальну власність 1,7 млн га ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Такими є дані Держгеокадастру.
При цьому слово «отримали» зазначене у лапках не дарма. Землі були передані, але справжньої земельної децентралізації в масштабах країни, на жаль, так і не відбулося. Цьому є кілька причин.
По-перше, саму землю сільгосппризначення передавали лише об’єднаним територіальним громадам, які на той момент становили менше 40% території країни. Як наслідок, в Україні склалися абсолютно дискримінаційні умови, коли більшість громад, які на той момент не були об’єднаними, взагалі не отримували у розпорядження землі.
По-друге, «ручна» процедура передачі землі, передбачена у розпорядженні уряду, є дуже складною та багатоетапною.
Крім того, забюрократизованість та неефективність підрозділів Держгеокадастру — з одного боку, з іншого — погана поінформованість громад та брак фінансування на проведення інвентаризації земель для їх передачі ОТГ зіграли не на користь реформи. Процес передачі замість року розтягнувся на два.
Навіть дотепер 25 ОТГ все ще не зареєстрували право комунальної власності на жодну із переданих їм у 2018−2019 роках земельних ділянок. Більше того, станом на 10 вересня цього року право комунальної власності зареєстровано тільки на 82% від загальної площі переданих ОТГ земель, а саме на 1,4 млн га.
Як показав час, місцевим громадам у комунальну власність передавалися переважно ті ділянки, які вже були надані в оренду. Отже, реально розпоряджатися ними громада зможе лише по закінченні термінів укладених договорів. Йдеться подекуди про терміни у 7−10 років, а іноді й більші періоди, якщо договір передбачає автоматичну пролонгацію. Згоди орендарів на передачу, як того вимагає закон, також особливо не питали.
Крім того, Розпорядження Кабміну стосувалося лише передачі сільськогосподарських угідь. Землі ж промисловості, ліси, водне плесо, дороги та лісосмуги залишилися непідконтрольними громадам. Ними й надалі розпоряджаються різні державні органи та установи, що лише додає хаосу у процес.
Другий шанс для земель ОТГ
В Україні земельне питання історично було справою місцевого рівня. Законне право розпорядження землями в органів місцевого самоврядування вкрали у в 2002 році, передавши його спочатку районним державним адміністраціям, а згодом — Держкомзему/Держгеокадастру.
Час показав, що повноцінного самоврядування на українських землях не буде, доки не буде ліквідована державна вертикаль, де чиновник має право розпоряджатися землею громади без її відома. На моє глибоке переконання, не повинен посадовець в Києві розпоряджатись сінокосами і пасовищами в Закарпатті за межами села Нагірне. Такі питання мають вирішуватись на рівні громади.
Для того, щоб змінити ситуацію, необхідні комплексні зміни до земельного законодавства. Вони відпрацьовані і втілені у законопроєкті 2194, який був прийнятий за основу у 2019 році та готується до розгляду Верховною Радою. Основна філософія, яку закладено у цей документ, — суттєве зменшення повноважень всіх державних органів, в тому числі Держгеокадастру, у процес розпорядження землею.
Так, напевне я стану першим чиновником в Україні, який проситиме парламент зменшити мої повноваження. Але за цим — майбутнє ефективної земельної реформи.
Для того, аби законопроект 2194 міг бути реалізованим на практиці, вже зараз ведеться велика робота. Впродовж останніх трьох місяців системно здійснюється робота по виправленню помилок в кадастрі, проведена роз’яснювальна робота з територіальними управліннями, обласними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, завершується інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної форми власності по всій країні.
Держгеокадастр, за активної підтримки президента та уряду, а також міжнародних інституцій, докладе зусиль для швидкого завершення інвентаризації земель, виявлення правопорушень в земельній сфері, цифровізації сервісів, поліпшення якості даних у земельному кадастрі та його синхронізації з іншими державними реєстрами. Наша мета — забезпечити ефективне виконання передачі земель громадам. Його повноцінна реалізація стане можливою після рішення Верховної Ради.
Роль парламенту
Парламентська більшість вже провела роботу для наведення ладу в земельних правовідносинах та повернення громадам можливості управляти власною територією в інтересах місцевих мешканців.
Верховною Радою ІХ скликання вже ухвалені закони про комплексне просторове планування території громад, про часткову дерегуляцію в сфері землеустрою та історичне рішення щодо скасування мораторію. Своїм голосуванням «за» законопроект 2194 народні депутати зможуть зняти останню перешкоду на шляху до справжньої земельної децентралізації. Зробити крок, на який, попри щедрі обіцянки, так і не спромоглися попередні скликання парламенту та два десятки урядів. Це відкриє шлях для повернення громадам земель поза межами населених пунктів.
Ухвалення закону дозволить ОТГ ефективно справляти плату за землю, планувати довгостроковий розвиток територій, залучати інвесторів, створювати умови для розвитку туризму — тобто зробить місцеву громаду господарем на своїй землі. Саме так як це і має бути в цивілізованій країні з ринковою економікою.
Досить «смотрящих», перевертнів в погонах та «правильних» привілейованих громадян, які наближені до чиновників, і завдяки цьому мають доступ до української землі. Майбутнє Держгеокадастру — в сервісній функції. Він має стати сучасним провайдером якісних кадастрових та геопросторових даних, бути носієм всієї інформації Big Data про державу Україна.
Важливий момент настав — процес передачі земель українському народові має бути незворотнім. Саме для цього і започатковувалась земельна реформа.
